Необов'язкова свобода не достатня

Наявні дистрибутиви, рекомендувати які ми утримуємося; вони пропонують користувачеві можливість встановлення тільки вільних програм. Завдяки цій можливості користувач, який досить цінує свободу і думає про це питання, може змусити ці дистрибутиви поважати його свободу.

Дистрибутив, який пропонує цю можливість, явно кращий, ніж той, який її не пропонує. Але ця можливість не достатня для того, щоб дистрибутив цілком можна було б рекомендувати в загальному випадку. В кінці - решт, більшість людей в нашій спільноті не усвідомлюють цієї проблеми. Ми не можемо очікувати, що більшість з них відмовиться від невільних програм тільки тому, що дистрибутив пропонує їм спосіб зробити це.

Отже, якщо ми розглядаємо питання про те, чи рекомендувати дистрибутив, нампотрібно розглянути те, кому ми його порекомендували б. Наприклад, це могли ббути:

1. Конкретні прихильники вільного програмного забезпечення, які, як мизнаємо, будуть докладати зусиль, щоб уникати невільних програм.
2. Велика група, наприклад, широка публіка.

У першому випадку ми могли б рекомендувати дистрибутив, якщо він надає зрозумілий і надійний спосіб відмовитися від невільних програм.

Однак для того, щоб рекомендувати дистрибутив широкій публіці, нам потрібно наполягати на критеріях, якими ми користуємося в даний час: явний намір не пропонувати та не рекомендувати жодних невільних програм. Лише таким чином ми можемо бути впевнені, що дистрибутив не призведе людей до встановлення якої-небудь з них.